Інтерв'ю з клієнтами | Марина з "Лавки Традицій Сільпо"

Оновлено: 21 вер.

Марина Булацька, керівниця проєкту "Лавка Традицій Сільпо". Якщо аналізувати її досвід, то де б вона не працювала, завжди запускала і розвивала нові напрямки. Своєю суперсилою вважає підприємницький майндсет і маркетинговий бекграунд. Найчастіше шукає креаторів для розробки пакування, написання текстів, створення фото та відео контенту. Вірить, що саме бриф і референси синхронізують замовника та виконавця.


Найчастіше шукає креаторів для розробки пакування, написання текстів, створення фото та відео контенту. Вірить, що саме докладний бриф і референси синхронізують замовника та виконавця.

Розкажи трохи про себе та свій професійний бекграунд. Як давно займаєшся маркетингом, рекламою, контентом?

Мій шлях у рекламі та маркетингу розпочався 2005 року на мінському телебаченні. Після переїзду до Києва я почала займатися нестандартними форматами в OOH в одній з локальних рекламних агенцій (зараз уже київським оператором брандмауерів – "Світ Аутдор"). А 2009 стала однією із засновниць рекламної агенції, відомої зараз, як Zdatni.


Починали ми з indoor розміщення, але з 2011-го почали розвивати напрямок digital і стали сейлс-хаусом лайфстайл видань холдингу Look At Media: The Village, Look At Me, Wonderzine та bit.ua, bzh.life. Ми були першопрохідниками у продажу нативних спецпроєктів за участю опініон-лідерів. Це були дорогі іміджеві проєкти, в яких ми не розповідали про технічні характеристики продукту/послуги, а створювали цікавий для користувачів контент та органічно інтегрували бренд. Дуже крутий досвід.


У 2014 році я запустила сервіс доставлення крафтових продуктів "Местная Еда" і паралельно з роботою агенції, отримувала свій особистий підприємницький досвід у гастро-сфері. 2016-го я вирішила спробувати найм і пішла на позицію маркетинг-директора в Novus. У 2017-му році я прийшла до "Лавки Традицій Сільпо" на позицію маркетинг-менеджера, а через рік стала керівницею проєкту.


Якщо аналізувати весь мій професійний досвід, то в якій компанії я не працювала б, то завжди запускала і розвивала нові напрямки.


За що відповідаєш у компанії? На чому фокусуєшся у роботі?

Я повністю відповідаю за проєкт "Лавка Традицій": стратегія розвитку, виконання KPI's, пошук нових форматів, зростання показників brand health. Ми працюємо з сегментом середній/середній + і весь наш маркетинг і контент спрямовані на донесення до наших гостей цінності vs ціни: сторітелінг про філософію фермерів і крафтових виробників, сировину, виробничі процеси, автохтонні рецептури тощо. Ми виконуємо роль продюсера для виробника, не всі вони займаються своїм маркетингом та контентом, тому саме ми розповідаємо про кожного окремо, доносимо його цінності та особливості.


У певному сенсі "Лавка Традицій" – це іміджевий проєкт для мережі "Сільпо". У комунікації нам дуже важливо показати етичний підхід до тварин, натуральний склад продуктів, відмінність фермерських та індустріальних продуктів. З цього року, крім фермерського напрямку, я почала займатися переосмисленням healthy food в "Сільпо".


З якими викликами стикаєшся ? Чи змінилися вони в контексті до / після війни?

Перший тиждень після повномасштабного вторгнення вся команда шукала відносно безпечні місця всередині країни, а потім ми взялися за ручне управління. Ланцюжки постачання треба було перезбирати, частину виробників зупинили виробництво, хтось фізично постраждав, хтось перевозив своє виробництво в інший регіон. Незважаючи ні на що, у нас було важливе гуманітарне завдання – зробити так, щоб у магазинах були продукти. Звичайно ж, ми поставили на холд усі інфраструктурні проєкти – фестивалі True&Local, освітню програму "Фудпросвіта", виїзди на ферми та іміджеві проєкти.


Твоя суперсила?

Своєю суперсилою вважаю підприємницький майндсет і маркетинговий бекграунд.


Своєю суперсилою вважаю підприємницький майндсет і маркетинговий бекграунд.

Як змінилося твоє життя та твоя робота з початком війни? Де ти зараз базуєшся? Через що довелося пройти?

Перші тижні я була навантажена пошуком для себе безпечного місця. На 3-й день війни я поїхала з Києва та на 5-й день я була у Львові, де й залишалася до 10 травня. Потім повернулася до Києва. Усі були у розібраному стані. Я одразу почала працювати у львівських магазинах мережі, допомагала колегам виставляти продукти на полицю. Рук не вистачало, треба було оперативно викласти товари в зал.


Така робота вводила мене у медитативний стан. Виставляючи бакалію, я усвідомила, наскільки важливе пакування та шоу бокси для цієї категорії, наскільки важливо виробнику розуміти, як влаштована праця людини, яка займається викладанням. Це складно, фізично виснажує дуже сильно. Якщо не подумати про це, то продукт може опинитися в пастці та 90% пачок просто валятиметься на полиці.


Що допомогло адаптуватися до нових умов?

Я досі сублімую у роботу. Не дозволяю собі випадати з йоги та медитації, які давно практикую. Для мене це серйозна підмога не збожеволіти. Спілкування із батьками.


Твої поради іншим маркетологам / підприємцям / власникам бізнесу, які поїхали через війну з України що робити / чого уникати на новому місці?

Мені дуже допомогло спілкування із друзями, приятелями, знайомими. Ми багато часу проводили разом, розвідували львівські місця. Невимушений смол ток, сміх давали відчуття, що ти не десь далеко, а в просторі, де ти когось знаєш, і це полегшувало переживання і тугу по дому.


Я – ітровертивна і не дуже люблю заводити нові знайомства, але через "не хочу" спілкувалася з людьми, завела багато приємних знайомих і залишала Львів з жалем, хоча ніколи не була його фанаткою. За цей час я склала свою мапу улюблених місць: де добре пити каву, де снідати, де вечеряти. Буквально огорнула себе тим соціумом, де мені зручно. І не ходила туди, де незатишно. У якомусь сенсі створила свій власний бабл.


Що ти відчула, коли повернулася додому?

Неймовірна радість усьому! Радість у такій амплітуді, наче відкриваєш світ знову, радість від усього, що раніше не помічав. Була в рутині, ніби бігла за морквиною, все не подобалося, хотіла з цього вискочити. А потім раз і обнулилася! Відразу додалися нові сенси. Відчуття подяки.


Якщо з креатором був негативний досвід у тих, кому я довіряю, я б уже не ризикувала. Тих, хто за перших контактів викликає неоднозначні емоції: не приходить на зустріч, спізнюється. Це для мене маркери, що ми ні до чого не домовимося.

Як зазвичай шукаєш креаторів контенту?

Тільки через знайомих та колег – прошу їх порадити. Також часто відмічаю для себе роботи чи проєкти на ринку, шукаю, яка команда чи агенція їх робила. Плюс я досить консервативна: якщо мені з кимось до вподоби працювати, я рідко змінюю. Для цього має відбутися щось екстра.


Під які завдання шукаєш креаторів найчастіше?

Розробка дизайну пакування, написання текстів, фото та відео контент.


За якими критеріями відбираєш? Скільки часу зазвичай є на пошук та вибір креатора?

Насамперед, кейси, промовисте портфоліо. Завжди оцінюю з погляду робіт та бюджету. Я можу мати величезне бажання з кимось попрацювати, але не мати достатнього на це бюджету. В такому випадку важливий критерій ще й вагомість проєкту: наскільки він є ключовим для бізнесу або, наприклад, потрібно просто доопрацювати етикетку для фермера, товар якого продавався навіть з етикеткою у ворді.


Терміни залежать від планування. Річний бюджет я готую у листопаді. Якщо масштабний проєкт запланований на літо, то готуватися до нього я починаю в лютому. Якщо проєкт тактичний, то за місяць.


Кого точно не розглядатимеш?

Якщо з креатором був негативний досвід у тих, кому я довіряю, я б уже не ризикувала. Тих, хто за перших контактів викликає неоднозначні емоції: не приходить на зустріч, спізнюється. Це для мене маркери, що ми ні до чого не домовимося.


Що важливо в роботі з креатором (про якості, скіли креатора)?

Звертаю увагу на візуальну естетику або як працює зі словом. Важливо, щоб писав просто, без оборотів та прикметників. Не сприймаю класичний копірайт, він такий пластиковий, дуже рекламний, однаковий для всіх брендів. Нема відчуття, що це правда. Фото та відео – дивлюся, як працює з ракурсами, подачею, кольорокорекцією. Адже можна знімати сюжети для ТСН, а можна короткометражки.


Якщо говорити про софт скілс, мені важливо працювати з тими, з ким приємно спілкуватися, хто має почуття гумору. Люблю дотепних людей. Плюс я завжди вивчаю людину до зустрічі, скільки у нас спільних знайомих, що вона транслює у своїх соцмережах, як себе репрезентує. Я складаю первинну думку, потім спілкуюсь і на першій зустрічі вже бачу, чи вдасться нам продовжити. Я швидко розумію, чи є метч.


Все було комфортно та просто. Жодної бюрократії. Я шукала маркетолога на проєкт. Мені запропонували декілька кандидатів, ми одразу погодили роботу з Дашею. Разом ми попрацювали один семестр.

Що привело тебе на платформу? Як дізналася?

Дізналася від засновниці Taker | Maker, побачила її пости на Facebook, подумала, що класна ідея вирішила спробувати. До речі, це був мій перший досвід роботи з креатором не по сарафанному радіо.


Які були бар'єри? Чому вирішила спробувати?

Побоювання були, тому що я не дуже люблю витрачати час на вибір людей. Це пов'язано з тим, що я не маю багато часу шукати, пробувати, помилятися. Час для мене – це перенесення старту проєкту. Хоча я розумію, що це пастка, я начебто сама себе обмежую таким консервативним підходом. У випадку із платформою я не сильно думала, що буде погано. Тут зіграла лояльність та довіра до Юлі, як фахівця, тобто цінність стейкхолдера була основною.


Розкажи коротко про досвід роботи із платформою і креаторами платформи? Чи виправдали ми очікування?

Все було комфортно та просто. Жодної бюрократії. Я шукала маркетолога на проєкт. Мені запропонували декілька кандидатів, ми одразу погодили роботу з Дашею. Разом ми попрацювали один семестр. Мій досвід не відрізнявся від того, як я робила раніше. Тільки на цей раз точка входу була платформа, а не мій знайомий.


Що тобі найбільше подобається у платформі?

Просто, інтуїтивно зрозуміло, не було складнощів освоїти роботу з вами.


Саме вичерпний бриф і референси синхронізують замовника та виконавця. Інакше це творчість: хто що зрозумів так і зробив. За те, що так вийшло, відповідає замовник.

Поради іншим клієнтам щодо пошуку/вибору креатора: як знайти того, хто точно зробить роботу, як потрібно?

Головне достеменно знати, що ти хочеш отримати в результаті. На мій досвід найбільше невдоволення кінцевим результатом виникає через відсутність критеріїв приймання роботи. Замовник розраховує, що підрядник сам вирішить, що і як робити. Тому не брифує якісно. Однак люди не читають думки і підрядник промахується. Я часто стикалася з таким, коли не пояснили, забрифували абияк і отримали дещо. Адже саме вичерпний бриф і референси синхронізують замовника та виконавця. Інакше це творчість: хто що зрозумів так і зробив. За те, що так вийшло, відповідає замовник.


Поради креаторам: як стати креатором, з яким завжди хочеться працювати?

Насамперед, бути нормальною людиною, а не рядовим виконавцем, вибудовувати нормальні відносини, нормально взаємодіяти. Мати бажання заглибитися у питання, бути проактивним. Якщо в тебе більше експертизи, ніж у клієнта, не варто підминати його під себе та нав'язувати те, що тобі зручно, вигідно, дешевше. Частіше ставати на бік замовника, приміряти його ситуацію. Бути емпатичнішим, не відмахуватися: "ви просили – я зробив". Думати про спільну роботу як партнерство, надавати послугу з погляду бізнесу замовника, пропонувати йому краш тест. Часто замовник мчить у своєму ритмі, не встигає подумати чи подивитися на всі боки, тому важливо ставити йому навідні / критичні питання. Зазвичай, саме таких і не відпускаю від себе.


Зв'язатися зі спеціалісткою з маркетингу Дар'єю, яка співпрацювала з Мариною над проєктами "Лавки Традицій Сільпо", і запросити на проєкт – пишіть Юлі Письменній, pysmenna@gmail.com або одразу заповняйте наш Бриф.

40 переглядів