Інтерв'ю з креаторами | Контент-мейкерка Олена

Резидентка платформи Олена пише грамотні продумані тексти, які легко читати, та робить красиві знімки. Вважає, що контент – один з найефективніших засобів розповісти людям про свій бренд без тиску на них. У роботі з клієнтами, перш за все, цінить чіткість у постановці завдання та швидкість у комунікації. Адаптуватися до нового життя у Швеції їй допомагають відкритість, неупередженість понизити планку і розуміння, що по-старому вже не буде.

Резидентка платформи Олена пише грамотні продумані тексти, які легко читати, та робить красиві знімки.

Розкажи трохи про себе та свій професійний бекграунд? Як давно займаєшся контентом? Як давно працюєш як фрілансер? Я працювала в українському глянці – у виданнях Marie Claire, Cosmopolitan та інших протягом 15 років. Починала як редактор культури та постановник зйомок, згодом працювала заступником головного редактора. У своїй роботі завжди багато співпрацювала з брендами у сфері моди та краси, автомобільними брендами, готелями, технологічними компаніями, це була частина роботи, яка завжди надихала. Взагалі, глянець – неймовірний досвід з різних точок зору. За цей час я отримала багато не тільки професійного, а й життєвого досвіду, навіть зрозуміла себе краще як людину. Як фрілансер працювала час від часу – в основному це були якісь речі накшталт формування структури видання, наповнення його рубриками та змістом.

Як, на твою думку, впливає контент на досягнення глобальних бізнес цілей клієнтів? Як змінюється його вплив протягом часу? Контент – один з найефективніших засобів розповісти людям про свій бренд без відчуття тиску на них. Тому, мені здається, важливо, щоб у процесі створення обидві сторони – бренд та контент-мейкер – розуміли, як це максимально делікатно зробити. Класні історії та корисні речі будуть завжди актуальні, змінюютсья лише форми подачі.

Як змінилося твоє життя та твоя робота з початком війни? Де ти зараз базуєшся? Через що довелося пройти? Рік тому, під час пандемії, ситуація у видавництві, де я працювала, стала неприйнятною для мене як професіонала. До того ж ми з сім’єю вирішили спробувати отримати досвід життя у іншій країні, тож поїхали з України в Швецію. В цей час фріланс став для мене найкращим рішенням – я могла вільно розпоряджатися робочим часом та приділяти увагу всім складним речам, з якими стикаєшся при переїзді у нове середовище. Зпершу почуваєш себе як безпорадна дитина – всі твої зв‘язки з повсякденним життям більше не працюють, ти кожного разу повинен докладати зусиль, щоб довідатись про елементарні речі. Це відбирає багато життєвої енергії.

Що допомогло адаптуватися до нових умов? До нових умов допомагає адаптуватись відкритість. Розуміння, що по-старому вже не буде, й тут, на новому місці, в тебе є шанс вибудувати нового себе практично з нуля. Також важлива відсутність упередження понизити планку. Якось тут я познайомилася з українкою, яка працювала на класній посаді у крутих лабораторіях в інших країнах, але на новому місці за власним професійним профілем себе не знайшла. На прийняття ситуації у неї пішло років п’ять, за які вона була у профессіональній та особистій депресії. Тому щоб скоротити собі шлях у новій країні, саме неупередженість має велике значення.


Твої поради іншим креаторам, які поїхали з України або власного міста – що робити, чого уникати на новому місці?

Щодо Швеції – тут у приорітеті баланс робочого часу й приватного життя, тому працювати 24/7 – це дурний тон. Велика увага приділяється активності у соцмережі LinkedIn. Багато людей дуже відкриті до питань стосовно їх роботи чи корисних контактів. Тому найкраща порада – комунікувати, розпитувати людей та розповідати про себе й свою роботу. Почати можна, наприклад, з волонтерства – і я маю на увазі не тільки соціальні організації, а й івенти, да хоч прибирання сміття разом на пляжі. В Швеції легко знайти собі подібні ком’юніті чи разові заходи.

Я працювала в українському глянці – у виданнях Marie Claire, Cosmopolitan та інших протягом 15 років. Починала як редактор культури та постановник зйомок, згодом працювала заступником головного редактора.

Чи працюєш зі старими клієнтами з України? Як шукаєш нових? Як змінився твій підхід / інструменти у пошуку клієнтів? За якими критеріями шукаєш клієнтів, проєкти у Швеції? Завдяки Taker | Maker саме під час переїзду я знайшла чудових клієнтів, з якими досі співпрацюю. Це врятувало мене від відчуття професійної відірваності. Зараз мій фокус трохи змінився: я інтенсивно вчу шведську мову та хочу працювати контент-кріейтором або менеджером соцмереж на місці.


Знайшла собі волонтерську роботу у соціальних медіа на організацію, яка допомагає жінкам-емігрантам та небінарним людям почати кар’єру у місцевій IT-індустрії. Це дуже класне жіноче ком’юніті, в якому відчуваєш взаємопідтримку. Взагалі, у Швеції прийнято шукати собі роботу, з якою ти будеш perfect match. Й це, на мою думку, дуже правильна стратегія – роботодавці отримують лояльних співробітників, а ти на своєму місці почуваєшся комфортно, бачиш перспективи розвитку та отримуєш задоволення від спілкування з колегами у дуже дружньому середовищі. Щодо фрілансу на Україну, звісно, коли почалася війна, вся співпраця зупинилась десь на місяць – всі ми зосередились на унебезпеченні життя свого та близьких, допомозі людям та країні. Звісно, це був шок, але відчуття того, що війна може трапитись, не відпускало мене ще з минулої осені.

Які проєкти точно не розглядатимеш? Не розглядатиму проєкти, які знаходяться поза сферою моїх інтересів. Я творча людина, й для мене важливе натхнення. Мені складно працювати, коли сфера для мене нудна. Що важливо для тебе в роботі з клієнтом, над проєктом? Чого зараз не вистачає тобі, щоб бути ефективною в роботі? Для мене важлива чіткість у комунікації та постановці завдань. Звісно, я людина з досвідом, й можу з нічого зробити притомний текст, але для гарного результату потрібно заглиблення. Швидкість комунікації – це теж важлива річ, тому що отримувати завдання "на вчора", а потім чекати на затвердження якихось речей дні чи тижні дуже дивно. Значить, не так вже й терміново все було, можно було просто не гарячкувати, а йти за раніше затвердженим планом. Мені ж для ефективності зараз не вистачає добре облаштованого робочого простіру дому. У коворкінгах чи кафе працювати не можу – завжди відволікаюсь на людей.

У своїй роботі завжди багато співпрацювала з брендами у сфері моди та краси, автомобільними брендами, готелями, технологічними компаніями, це була частина роботи, яка завжди надихала.

Розкажи, будь ласка, про досвід роботи із платформою та її клієнтами. Як дізналася? Які бар'єри були? Скільки проєктів вдалося реалізувати та для яких клієнтів? Чи продовжила роботу з ними після першого проєкту? Про те, що Юлія Письменна хоче заснувати платформу Taker | Maker, яка б об’єднувала креаторів з клієнтами, я дізналася ще на етапі ідеї, коли у нас з Юлею була сумісна зйомка для одного проєкту. Ще тоді ця ідея видалась мені гарною – так, у багатьох індустріях, наприклад, у глянці, всі один одного знають, але ж багато клієнтів, які потребують виконання якихось завдань й їм складно знайти правильну людину, яка б якнайкраще підійшла саме для цієї роботи. Пізніше, коли Taker | Maker запускали сайт, я була одною з перших, хто з’явився у розділі кріейторів. Завдяки платформі у мене було декілька клієнтів з різних сфер. Вже цілий рік я співпрацюю з девелоперською компанією, яка будує житловий комплекс у Києві преміум-класу. З ними дуже цікаво працювати, тому що це креативна команда, яка робить принципіально нові речі на ринку України.

Що тобі найбільше подобається у платформі? Що варто покращити? У платформі Taker | Maker мені подобається бачити багато знайомих облич, які всі чудові професіонали зі своїм стилем та цікавими кейсами. Також читати інтерв’ю з кріейторами – дуже цікаво порівняти свій досвід з їхнім. Що варто покращити – можливість редагування свого профілю.

На твою думку, як клієнтам знайти креатора, який точно зробить роботу, як потрібно? Чіткість постановки завдання – найперший крок до успіху. Якщо ви не можете з цим визначитись, шукайте не саме кріейтора для виконання завдяння, а кріейтора, який надасть вам консультацію, як це краще зробити. Далі вибирайте кріейтора за стилем портфоліо – що вам співзвучно. А на першому мітингу визначіть, наскільки глибоко цікавить кріейтора ваша тема – ентузіазм та досвід у якомусь напрямку завжди читаються.

А як самим креаторам стати такими, з яким завжди хочеться працювати? Дотримуйтесь дедлайнів (знаю, це дуже важко), обов’язково завдавайте уточнювальні питання, якщо щось не здається вам на сто відсотків прозорим. Заглиблюйтесь у легенду, історію, мову бренду, продивіться уважно його комунікацію та дизайн – впевнена, ви знайдете місця, які можна покращити та де ваші ідеї стануть у нагоді. Клієнти дуже добре відчувають, які роботи зроблені "на автоматі", а з якими ви працювали із цікавістю та задоволенням. Виконуйте завдання так, щоб їх хотілося помістити у ваше портфоліо.


Дивитися портфоліо Олени, контент-креаторки, райтерки, редакторки, інтерв'юерки та продюсерки.

60 переглядів